обрушувати

обрушувати
-ую, -уєш і рідко обруша́ти, -а́ю, -а́єш, недок., обру́шити, -шу, -шиш, док., перех.
1) Спричиняти зсуви, обвал; обвалювати, руйнувати.
2) Одночасно спрямовувати, скидати щось на кого-, що-небудь у великій кількості, великою масою. || перен. Покладати, звалювати на кого-небудь весь тягар чогось (турбот, злигоднів і т. ін.).
3) перен. Навально спрямовувати щось (сили, удар і т. ін.) на кого-, що-небудь, проти кого-, чого-небудь. || Спрямовувати на кого-, що-небудь усю силу негативних почуттів (гніву, ненависті і т. ін.).
4) діал. Сердити, гнівити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "обрушувати" в других словарях:

  • обрушувати — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

  • обрушати — див. обрушувати …   Український тлумачний словник

  • обрушити — див. обрушувати …   Український тлумачний словник

  • обрушування — я, с. Дія за знач. обрушувати …   Український тлумачний словник

  • обурювати — I юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех. 1) Викликати почуття гніву, невдоволення, роздратування. 2) заст. Збуджувати, запалювати. || Підбурювати. II юю, юєш, недок., обу/рити, рю, риш, док., перех., діал. Обвалювати, обрушувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»